За ініціативи Громадської організації «Народна Рада Лохвиччини» (головаВіктор Гіржов) і в партнерстві з Міжнародною громадською організацією “Лохвицький козацький полк” (керівник Іван Дудник), та за активної підтримки Лохвицької райдержадміністрації, зокрема, особисто – очільника РДА Володимира Рязанова, в Лохвицькому районі вперше буде проведено фестиваль мистецтв, присвячений відомому хормейстеру, засновнику і багаторічному керівникові всесвітньовідомої Державної академічної хорової капели «Думка» Нестору Городовенку.
Перший Городовенківський фестиваль, що матиме назву: “Клечальні наспіви на Сухій Лохвиці”, за задумом організаторів, з часом має стати не лише традиційним, але й більш статусним: планується підвищення його рівня до обласного, а згодом, можливо, і до загальноукраїнського.
Нинішнього року світ відзначає дві важливі дати, пов’язані з іменем Городовенка: 55 років із дня смерті видатного організатора хорового мистецтва та 100-річчя від дня заснування капели «Думка». Тож, актуальність проведення цього заходу не викликає сумнівів. Гідне вшанування пам’яті нашого славетного земляка та популяризація хорового мистецтва на теренах полтавського краю – ось дві ключові мети запланованого мистецького форуму.
Підготовка до фестивалю набирає обертів: вже відбулася низка робочих нарад у райдержадміністрації за участі голови РДА Володимира Рязанова та за його дорученням – у відділі культури РДА під керівництвом завідувача відділу Сергія Марченка. До цієї роботи також активно приєдналися директор районного Будинку культури Микола Тарапата, художній керівник РБК Валентина Кулик,інші працівники культурної галузі району.
Створено план підготовки до фестивалю, розробляється положення про його проведення, визначено дату (16 червня, на свято Трійці) і формат фестивалю, почалася робота над створенням логотипу тощо. Власне, крім самого фестивалю, в районі необхідно провести низку додаткових заходів, спрямованих на гідне вшанування пам’яті Нестора Городовенка та популяризації його творчості.
Зокрема, слід перевидати книгу про майстра, яку написав журналіст і краєзнавець Георгій Шибанов «Нестор Городовенко. Життя і творчість», встановити на малій Батьківщині митця у с.Венслави меморіальну дошку з його іменем, відкрити у місцевому краєзнавчому музеї ім. Григорія Сковороди експозицію, присвячену Городовенку, а також перейменувати одну з лохвицьких вулиць, присвоївши їй ім’я нашого геніального земляка.
Все це потребуватиме чималих організаційних зусиль, коштів і, навіть, певної політичної волі. Як відомо, під час процесу декомунізації і зміни місцевих топонімів, у Лохвиці не знайшлося вулиці, яка б могла носити ім’я Городовенка – це вже питання до керівництва Лохвицької міськради на чолі з міським головою Віктором Радькомта депутатського корпусу Лохвицької об’єднаної територіальної громади. Сподіваємось, що, врешті-решт, це питання буде вирішено позитивно. Принаймні, міський голова та його заступник Сергій Шрамко під час обговорення плану підготовки заходів із вшанування пам’яті Нестора Городовенка висловили одностайну підтримку ідеї, запропонованої ГО “Народна Рада Лохвиччини”, про перейменування однієї з вулиць м. Лохвиці. Такою, за одностайною згодою сторін, було визначено вулицю, що носить ім’я радянського воєначальника Ватутіна, який потопив у Дніпрі тисячі молодих і погано озброєних українців, поспішаючи відрапортувати Сталіну про взяття Києва до чергової річниці жовтневого перевороту. Сьогодні, в час активної розбудови незалежної України, необхідно повертати народу імена незаслужено забутих визначних постатей, які прославляли Україну та її культуру на весь світ, і віддавати їм належні почесті.
Наш кор.
Коротка довідка: Нестор Феофанович Городовенко (9 (21) листопада 1885 р.— 21 серпня 1964 р.) — український хоровий диригент і педагог, заслужений артист УРСР. У 1920-37 рр. — художній керівник і головний диригент капели «Думка», у 1937-41 рр. — диригент Українського ансамблю пісні і танцю. Творчу діяльністьНестор Городовенко поєднував з педагогічною — викладав у Київському музично-драматичному інституті, керував його диригентським відділенням. Під час ІІ Світової війни Н. Городовенко переїхав до Німеччини, де створив хор «Україна», згодом — керівник українського хору в Монреалі.
Зважаючи на те, що Городовенко був діаспорянином, емігрантом, радянська історіографія штучно замовчувала його ім’я. Саме тому, про цю геніальну постать мало відомо навіть на його малій батьківщині. Прорвати інформаційну блокаду вдалося Георгію Шибанову— автору книги про Городовенка.
Loading ...
Обговорення матерiалу