Стаціонарний дорожньо-ваговий комплекс (ДВК) у Млинах сьогодні є чимось більшим, ніж просто ваги для визначення маси транспортних засобів, які рухаються трасою Р-60. ДВК, що належить районному комунальному підприємству «Добробут-Сервіс» і створений за ініціативи голови Лохвицької РДА Володимира Рязанова півроку тому, став своєрідним блок-постом на шляху беззаконня нашого напівдикого приватного бізнесу, що за будь-яку ціну намагається отримати якомога більше прибутків, зокрема, і за рахунок руйнації наших доріг. Цей ваговий комплекс – єдиний в Україні, що встановлений на дорозі обласного значення.
У спорудження і ремонт дороги були вкладені десятки і сотні мільйонів гривень, але критичне навантаження на шляхове покриття, особливо в спекотну погоду, коли асфальт стає пластичним, роблять свою руйнівну справу: на дорозі з’явилися колійність, вибоїни. «Монстри», як влучно охрестив великовагові автопоїзди очільник РДА, безжально нищать дорожнє покриття і недалекий той час, коли траса Р-60 стане такою, якою була ще три роки тому.
Витративши чимало грошей на закупку і монтаж обладнання ДВК, немалі суми витрачаються і на його обслуговування та експлуатацію. Однак чималі штрафи, які почали збирати на цьому об’єкті, свідчать про ефективність роботи комплексу. Звичайно, було б справедливим, аби ці штрафи спрямовувались до місцевого бюджету, а не йшли до загальнодержавного.
Але навіть не це головне: більш важливо привчити наших людей жити за законом, що нам сьогодні вкрай необхідно. Адже практика свідчить: лише ті країни є розвиненими і економічно потужними, де верховенствує Закон і Порядок. Де одними громадянами не порушуються права інших. Саме це правило, за яким живуть розвинені країни, зокрема Європейського Союзу, куди прагне й Україна, є запорукою поступального цивілізованого розвитку. І ніяк інакше.
І ось армія цих залізних монстрів, вага яких зазвичай перевищує встановлені 40 тонн, день і ніч атакує наші шляхи – адже на кону стоять великі гроші. Перевізників, власників вантажів і транспортних засобів зовсім не лякають копійчані штрафи за порушення вимог дорожніх знаків і режиму праці й відпочинку, адже вони з верхом компенсуються отриманими дивідендами. Але все це робиться за наш з вами рахунок – як грошовий у вигляді податків, що сплачуються до місцевого й державного бюджетів, так і за рахунок витрат на ремонт власних автомобілів, витрачений час на їзду розбитими дорогами, зіпсовані нерви і навіть втрачене життя, адже інколи доводиться перевозити хворих до інших міст, а вони не витримують такої їзди…
Саме з метою допомоги поліції та інспекторам “Укртрансбезпеки” в боротьбі зі свавіллям автоперевізників на трасі Р-60 і прилеглих до неї дорогах місцевого значення і було ініційовано об’єднання спільних зусиль влади й громадськості. Райдержадміністрація запропонувала встановити на ваговому комплексі цілодобове чергування і з цього приводу в РДА пройшло дві наради. Залучили до цієї справи і сільські ради. Вже встигли проявити себе з кращого боку Безсалівська, Бербеницька, Білогорільська, Бодаквянська, Вирішальненська, Гирявоісковецька сільради. На жаль, є й такі, яким доля важливої транспортної артерії, що пролягає по території району, виявилася байдужою (приміром, Лучанська сільрада, голова Анатолій Лук’янов).
Але і другорядні сільські дороги Лохвиччини опинилися під загрозою: вони стали для транспортних ловкачів можливістю об’їхати ДВК і, таким чином, уникнути адміністративної відповідальності за грубі порушення правил автоперевезень і дорожнього руху.
Так, у ніч з 11 на 12 липня ц.р. ваговий комплекс намагались об’їхати млинівськими манівцями два великоваговози з дровами (принаймні, так записано в товарно-транспортній накладній одного з них). Одна вантажівка була затримана працівниками патрульної поліції, іншій вдалося втекти. Причому, цей автотранспорт-утікач із загальною масою понад півсотні тонн, піддав екіпаж поліції реальній небезпеці, на повній швидкості виконавши небезпечний маневр, про що свідчать сліди від десятка коліс на асфальті. Важко навіть собі уявити, що могло статись у разі зіткнення ваговоза з патрульним автомобілем, який намагався зупинити порушника…
На водія автомобіля Рено №ВМ1763ВН Олександра Ваду, який навіть після затримання не бажав заїжджати на вагову платформу для зважування, працівниками поліції було складено протокол. Крім того, у нього виявили товарно-транспортну накладну із удвічі заниженими параметрами вантажу. Він, як і всі порушники в подібних ситуаціях, імітував поломку автомобіля і весь час посилався на свого «шефа», зв’язуючись з ним по телефону. Мовляв, я людина маленька – ось приїде шеф і все тут вирішить. Але на ранок біля затриманого транспорту ніхто так і не з’явився…
Тієї ночі на ваговому комплексі побувало чимало людей, які в тій чи іншій мірі дотичні до проблеми з рухом транспорту із завищеною вагою. Крім голови РДА Володимира Рязанова, який, власне, диригував усім процесом, тут працювали начальник сектора реагування патрульної поліції №2 Лохвицького відділу поліції Артем Білашенко, старший інспектор відділу контролю на автомобільному транспорті (“Укртрансбезпека”, м. Київ) Роман Демидюк, слідчий поліції Олександр Чекмез, директор районного комунального підприємства «Добробут-Сервіс» Іван Дудник, голова Громадської ради при РДА Віктор Гіржов. Свою роботу також виконували екіпаж патрульної поліції, працівники вагового комплексу, громадські активісти. А вже на ранок сюди прибув заступник голови райдержадміністрації Олександр Єсіков, заступник начальника Лохвицького відділу поліції Володимир Бобоня, представники районного осередку політичної партії «Свобода».
Нічна пригода із втікачами не була єдиною. Події розвивалися далі. Пізніше було затримано чотири великих ваговози з зерном, водії яких також навідріз відмовилися від зважування своїх транспортних засобів, знову таки, посилаючись на всемогутніх «шефів».
Вранці до Млинів із Борисполя на позашляховику марки «Лексус» примчав один із таких «рішал» на ім’я Юра (так він представився), який спочатку назвався адвокатом власника транспортних засобів і вимагав від поліції та інспекторів відпустити два автопоїзди, що належали компанії, яку він представляв. Але потім Юра став відвертішим і повідомив, що саме він і є власником затриманого транспорту, і що впродовж десяти років займається вантажоперевезеннями. До двох інших зерновозів, затриманих поліцією, “шефи” не приїхали і вони марнували час на узбіччі, заблоковані автомобілем одного з працівників вагового комплексу.
Натиск і самовпевненість Юрія свідчили про те, що він «стріляний горобець» і має багатий досвід у «розруленні» подібних ситуацій. Бачачи, що з інспекторами Укртрансбезпеки і працівниками поліції «вирішити питання» не вийде, він наказав водіям двох своїх автомобілів готуватись до від’їзду. Ті завели двигуни і, незважаючи на заборону поліції, що називається «вдарили по газах», помчавши у бік аварійного млинівського мосту. Після того, як зерновози перетнули міст, їх зупинив наряд поліції, що був попереджений про можливий інцидент і вже чекав порушників на протилежному боці річки.
Поліцією були складені протоколи на водіїв за порушення вимог знака, що обмежує рух транспорту через міст з вагою понад 15 тонн, а також за відсутність приладів, які відстежують режим роботи і відпочинку водіїв. Штрафи порушникам загрожували невеликі: за обидва епізоди – близько 2 000 гривень на кожен автомобіль. А якби транспорт пройшов процедуру зважування – штраф міг би скласти приблизно таку ж суму, але вже в євро.
Ось у чому причина ігнорування власниками транспорту і вантажів вимог поліції та інспекторів Укртрансбезпеки і відмова заїжджати на вагову платформу для визначення загальної маси автопоїздів і навантаження на кожну вісь авто – в небажанні втрачати прибутки.
Стати на заваді порушень правил вантажоперевезень можуть активісти громадських об’єднань, мешканці населених пунктів, які користуються трасою Р-60 та прилеглими шляхами. Вони, як пересічні громадяни, мають більше можливостей вплинути на любителів руйнування місцевих доріг, ніж та ж сама поліція, що діє в рамках законів і обмежена в своїх правах. Тут не йдеться про якийсь самосуд, але, як свідчить практика, на порушників режиму вантажоперевезень слова і дії простих громадян діють більш ефективно, ніж офіціоз. Наприклад, дієвим (хоч і крайнім) засобом може стати перекриття руху транспорту…
Рятувати дорогу слід спільними зусиллями, в іншому випадку – ми залишимось біля розбитого корита, тобто – розбитої дороги, ремонту якої доведеться чекати десятиліттями.
Віктор Гіржов, ЛохвицяNews
Loading ...
Обговорення матерiалу