12 грудня ц.р. в Полтавському університеті економіки і торгівлі пройшла ХV Всеукраїнська наукова історико-краєзнавча конференція «Українське краєзнавство в системі міжінституційних взаємодій: проблеми концептуалізації та практичної реалізації».
Місце проведення цього статусного краєзнавчого форуму було обрано невипадково, адже ректор університету, д.і.н. Олексій Нестуля є головою Полтавської обласної організації Національної спілки краєзнавців України. Тут також працює невтомний організатор всіх краєзнавчих заходів, секретар обласної організації Спілки, д.і.н., професор Ірина Петренко.
В роботі конференції взяли участь вчені-історики, письменники, громадські діячі, педагоги, студенти.
Лохвиччину на конференції представляли краєзнавці Віктор Гіржов та Іван Дудник.
Сьогодні краєзнавство, зокрема, регіональне, є вкрай важливою галуззю, покликаною відроджувати імена наших славетних земляків, більш глибоко досліджувати історичні події, вивчати відомі й відкривати нові факти з життя нашого краю.
Конференція пройшла за такими тематичними напрямами:
– Влада і краєзнавство: шляхи співпраці;
– Наукові установи в розвитку краєзнавчих досліджень;
– Краєзнавство в системі освіти;
– Співробітництво закладів культури в галузі краєзнавства;
– Краєзнавство в громадському секторі;
– Меценатство і благодійництво у краєзнавстві.
На пленарному засіданні член Президії Української Всесвітньої Координаційної Ради (УВКР), голова громадської організації «Народна Рада Лохвиччини» Віктор Гіржов виступив із доповіддю на тему «Діяльність громадської організації «Народна Рада Лохвиччини» з реалізації проєкту «Славетні земляки» (на прикладі увічнення пам’яті геніального українського диригента Нестора Городовенка).
Наш видатний земляк, виходець із Лохвиччини Нестор Феофанович Городовенко, був талановитим організатором хорового мистецтва минулого століття. Він стояв біля витоків створення всесвітньо відомої Національної заслуженої академічної капели України «Думка» – взірця хорового виконавства та законодавця традицій хорової справи в сучасній Україні, і майже впродовж двох десятиліть очолював цей заслужений колектив, який став одним із найважливіших українських культурних брендів сучасності. Крім того, Нестор Городовенко, перебуваючи в еміграції, заснував два українських хорових колективи – у Німеччині й Канаді. Він прославив Лохвиччину, Полтавщину, Україну і українську культуру на весь світ, і тому його постать заслуговує гідного вшанування.
Слід зазначити, що донедавна, крім погруддя диригента, яке стоїть у центрі Лохвиці поряд з погруддями композитора Дунаєвського і скульптора Пивоварова, та невеликої експозиції в місцевому краєзнавчому музеї ім. Григорія Сковороди, більше нічого на Лохвиччині не нагадувало про нашого славетного земляка Городовенка.
З огляду на такий стан речей, громадською організацією «Народна Рада Лохвиччини» був розроблений комплекс заходів із увічнення пам’яті талановитого митця, який активісти почали реалізовувати нинішнього року – в рік столітнього ювілею капели «Думка» та 55-річчя з дня смерті її першого диригента. Цю діяльність підтримали місцеві органи влади, меценати.
За ініціативи організації на Лохвиччині 15 червня ц.р. (на Трійцю) пройшов Перший регіональний фестиваль народної творчості ім. Нестора Городовенка «Клечальні наспіви на Сухій Лохвиці», в якому взяли участь не лише самодіяльні художні колективи району, але й митці з п’яти районів області. Всього на фестиваль прибуло понад 400 учасників! Упродовж шести годин тривало яскраве дійство не лише на концертній сцені, але й на всій території Троїцької поляни, що розкинулась між річкою Суха Лохвиця та знаменитим Сосновим парком.
Наступного року за підтримки Лохвицької міської об’єднаної територіальної громади відбудеться вже другий Фестиваль імені Нестора Городовенка, під час якого буде проведено конкурс хорового мистецтва.
ГО «Народна Рада Лохвиччини» також ініціювала перейменування в с. Венслави – на малій батьківщині геніального хормейстера, вулиці Степової і провулку Степового – на вулицю і провулок Нестора Городовенка. Після виконання всіх процедур, передбачених законодавством (ухвали комісії з перейменування Ригівської сільради, громадського обговорення тощо), рішення сесії про зміну топонімів набуло сили у вересні ц.р.
Наступним кроком з реалізації заходів, присвячених увічненню пам’яті нашого славетного земляка, стало встановлення на приміщенні колишньої земської школи у с. Риги, збудованої за проєктом ще одного відомого полтавчанина – архітектора Опанаса Сластіона, меморіальної дошки, присвяченої Городовенкові. Цей захід був приурочений до 55-річчя з дня смерті диригента.
З метою оновлення експозиції, присвяченої Городовенкові, до Лохвицького краєзнавчого музею ім. Григорія Сковороди були передані матеріали, присвячені диригентові. Серед цінних раритетів: альбом платівок, випущених у Канаді, з записами творів, які виконувала капела «Думка», фільм про поховання Городовенка у канадському місті Монреалі, оригінали світлин з особистими автографами Нестора Феофановича тощо.
У планах – перевидання книги Георгія Шибанова «Нестор Городовенко. Життя і творчість» та встановлення у с. Венслави гранітного пам’ятного знака з меморіальною табличкою до 135-річчя від дня народження митця, яке відзначатиметься восени 2020-го року. Наразі є домовленість зі спонсорами про фінансування цього проекту і вже ведеться робота над відповідними ескізами.
Єдине питання, яке поки що не вдалося вирішити – це перейменування однієї з вулиць у м. Лохвиця на вулицю імені Нестора Городовенка. Робота в цьому напрямку триває.
Відомий на Лохвиччині та за її межами краєзнавець, автор книг про історію населених пунктів нашого краю та про видатних особистостей, яких подарувала світові лохвицька земля, лауреат обласної премії імені преподобного Паїсія Величковського Іван Дудник виступив із доповіддю, в якій підтримав і додатково обгрунтував гіпотезу про перебування у селі Погарщина Тараса Шевченка.
Свідчень про те, що Кобзар подорожував Полтавщиною, гостив у відомих на той час людей цього краю, існує чимало. Але Іван Дудник, як дослідник, наводить аргументи на користь відвідання Шевченком села Погарщина. Зокрема, одним із важливих аргументів на користь цієї теорії, є картина Шевченка-художника, на якій зображено краєвид, дуже схожий на урочище «Стінка», розташоване поблизу цього мальовничого села. Схожість підтверджують і українські художники, запрошені два роки тому до Токарів на відкриття пам’ятника самобутньому майстрові-самоучці Григорію Ксьонзу. Тоді митці брали участь у пленерах, під час яких творили і в урочищі «Стінка». Але потрібно й далі проводити дослідження із залученням до цієї справи відповідних експертів.
Краєзнавство – важлива суспільна галузь. В ній працюють, як фахівці-науковці, так і дослідники-аматори, для яких краєзнавство – хобі, улюблене заняття. І саме останнім потрібні спеціальні знання, інструментарій для проведення досліджень. Такі наукові конференції, як нинішня, сприяють обміну досвідом серед учасників краєзнавчого руху, розширенню горизонтів для нових досліджень нашого славного краю – Полтавщини.
ЛохвицяNews
Loading ...
Обговорення матерiалу