Отже, 25 квітня Верховна Рада ухвалила Закон про державну мову, а вчора, 15 травня, його підписав Петро Порошенко. Протягом першого та другого читань законопроект змінився, отримав сотні правок, частина з яких була проголосована вчора. Також закон має цілу низку відтермінувань в дії і фактично почне працювати в декілька етапів.
Пропонуємо розібратись, що передбачає закон
Закон визначає українську мову єдиною державною та офіційною мовою країни.
Місцевій владі заборонено втручатись у порядок застосування української мови.
Дія закону не поширюватиметься на сферу приватного спілкування та релігії, але він зобов’язує кожного громадянина володіти державною мовою.
Усі претенденти на отримання українського паспорта складатимуть окремий іспит.
Складати його не потрібно тільки тим людям, які служать в армії, або надання громадянства яким становить державний інтерес.
Щоправда, і у такому випадку новим громадянам треба буде вивчити державну мову протягом року.
Держава планує створити центри з безкоштовного вивчення української мови.
Вільно володіти мовою зобов’язане широке коло осіб: від президента, членів уряду, до прокурорів, офіцерів-контрактників, педагогів та медиків комунальних закладів, але не депутати Верховної Ради.
Закон передбачає створення Національної комісії зі стандартів державної мови у складі дев’яти людей, яка затверджуватиме стандарти мови, перевірятиме рівень володіння нею при набутті громадянства чи зайнятті державних посад.
Ця ж комісія має сприяти використанню українських слів замість іншомовних, затверджуватиме правопис, стандарти термінології, вимоги знання мови та стандарти сертифікації знання мови за рівнями (від А1 до С2).
Без мовних інспекторів, але зі штрафами
Багато політиків критикували ранні версії законопроекту за “мовних інспекторів”, які мали з’явитись в Україні для контролю обов’язкового використання державної мови.
Дану норму виключили, проте контролювати виконання закону все ж будуть. Цим займеться уповноважений із захисту мови.
Підсилений секретаріатом та штатом представників, він буде розглядати випадки порушень мовних прав громадян та бездіяльності органів влади.
До уповноваженого може звернутись кожен громадянин.
Якщо він встановлює порушення закону про мову з боку компанії, то складає відповідний протокол.
Після цього у суб’єкта господарювання є 30 днів на усунення порушення, якщо цього не зробили, або ж переступили закон знову, то уповноважений може сам оштрафувати “мовного” порушника.
Сума штрафу від 5 100 до 6 800 гривень.
Компанія може оскаржити рішення у суді або ж має сплатити стягнення протягом 15 днів.
Невиконання вимог уповноваженого про отримання інформації призведе до штрафу у 1 700 – 3 400 гривень.
Норма про штрафи почне діяти за шість місяців після призначення уповноваженого.
Мова в освіті
Новий закон встановлює, що мовою освіти і науки є українська, але представники національних меншин мають право здобувати дошкільну і початкову освіту ще й своєю рідною мовою у державних та комунальних навчальних закладах – у спецкласах і групах.
Окремо вказано, що мовою національних меншин можуть навчатись у національних культурних товариствах.
У державних закладах одну або декілька дисциплін можна викладати двома чи більше мовами — державною, англійською мовою, іншими офіційними мовами Європейського Союзу.
Мовою ЗНО також має бути державна, крім іспитів з іноземних мов. Ця норма почне діяти з 1 січня 2030 року.
У вищих навчальних закладах мовою викладання буде тільки українська.
Окремі університети за бажання можуть перевести частину дисциплін на англійську або іншу офіційну мову ЄС. Для російської мови у проекті закону такої можливості немає.
Прихована хитрість
У грудні Верховна Рада відмовилася продовжувати до 2023 року перехідний період мовної статті закону про освіту, яка передбачає отримання освіти у середній та старшій школі тільки державною мовою.
Проти цієї норми активно виступає уряд Угорщини, який наразі намагається блокувати співпрацю України й НАТО.
Продовжити перехідний період рекомендувала і Венеційська комісія, яка проводила аналіз українського закону про освіту.
Відповідну норму вдалося включили до закону про мову.
Театри, концерти, музеї та кіно
Театральні й культурні заходи мають йти українською, а інші мови можуть використовувати тільки за художньої необхідності
Супровід усіх концертів, театральних вистав, публічних заходів (організованих за участі держави) в Україні мають проводити державною мовою. Якщо ведучий не знає української, то його виступ мають перекладати.
При цьому за художньої необхідності можна використовувати й інші мови.
Іноземні фільми в Україні необхідно демонструвати з озвученням або дубляжем українською мовою, ця практика вже існує.
Закон дозволяє використання у фільмі непродубльованих реплік іноземною мовою, але обов’язково з українськими субтитрами.
Кількість таких реплік у фільмі не має перевищувати 10%, щоправда, це діятиме тільки для тих фільмів, які вийдуть у прокат через два роки після початку дії закону.
У рамках фестивалів можна демонструвати фільми мовою оригіналу, але із субтитрами й за погодженням із Держкіно.
У кінотеатрах же кількість сеансів фільмів іноземною мовою не може бути понад 10%.
Театральну виставу іноземною мовою у державному чи комунальному театрі супроводжуватимуть субтитрами українською.
Також сервіси, які надають онлайн доступ до відео в Україні, мають за замовчуванням надавати його українською, але якщо така аудіодоріжка у них є.
Навіть більше, держава має сприяти їм у створенні чи отриманні прав на таку аудіодоріжку.
Усі ці норми почнуть діяти через два роки після вступу у силу самого закону.
Мова у ЗМІ
13 жовтня мовна квота на українську на телебаченні зросла до 75%
Видавців газет та журналів України збентежило те, що їх тепер зобов’яжуть перевести всі друковані видання на українську мову.
Закон дозволяє видавати друковані ЗМІ у кількох мовних версіях, одна з яких обов’язково буде українською.
Усі мовні версії мають бути однакові за змістом та обсягом. Така новація може суттєво збільшити вартість видання газет та журналів, якщо власники таки вирішать друкуватись двома мовами.
Окремо прописано, що у кожному місці продажу друкованих ЗМІ назви видань українською мають становити не менше половини.
На ЗМІ кримськотатарською, англійською і мовами ЄС ці норми не поширюються. Для російської виключення не роблять.
Інтернет-ЗМІ також мусять мати головну сторінку українською мовою.
Щоправда, новації щодо національних і регіональних друкованих ЗМІ почнуть діяти через 30 місяців після ухвалення закону, а для місцевих – через 60 місяців.
Мова книжок
Закон може суттєво посилити видавництво україномовних книжок, хоча дані норми й почнуть діяти за два роки.
Кожне видавництво планують зобов’язати щорічно видавати не менше половини назв книжок українською.
Схожа норма стосуватиметься книгарень — там мають продавати не менше 50% українських назв.
Для спеціалізованих книжкових магазинів (книгарні іноземної літератури, підручників іноземних мов) дана норма не діятиме.
Книговидавці та продавці матимуть дворічний перехідний період на підготовку до цієї норми.
Українська в обслуговуванні
Мовою обслуговування у всіх закладах має також стати українська, як і в інтернет-магазинах.
Персональне обслуговування на прохання клієнта може надаватись й іншою мовою.
Закон передбачає перехідний період у 18 місяців для підготовки для впровадження такої практики.
Мовою реклами буде виключно українська мова, а винятки мають прописати в законі про національні меншини.
Дана норма набирає чинності через шість місяців після самого закону.
Покарання за порушення
За невиконання норм закону передбачена не тільки відповідальність перед спеціальним уповноваженим, але й загальна адміністративна, яка почне діяти через три роки.
За порушення застосування мови у діловодстві та правоохоронцями можна отримати штраф від 3 400 до 6 800 гривень, у сфері культури, освіти, реклами – 3 400 – 5 100 гривень, а у друкованих ЗМІ – 6 800-8 500 гривень.
У інших випадках – 3 400-5 100 гривень. Проте якщо порушення відбулося вперше, то можна відбутись й попередженням.
Якщо хтось порушить закон вдруге за рік, то штраф складе вже 8 500-11 900 гривень.
Попередня версія законопроекту передбачала кримінальну відповідальність. До статті 338 Кримінального кодексу — покарання за наругу над державним прапором, гербом чи гімном планували додати “публічне приниження чи зневажання мови”.
За цією статтею можливий арешт до шести місяців.
Але під час розгляду правок депутати відмовились від цієї норми.
Loading ...
Обговорення матерiалу