5 березня у Полтаві, під час діалогової платформи, вперше на одному майданчику зійшлися фахівці з вітчизняного профільного юридичного ВНЗ та провідні експерти Центрального Офісу реформ. Організатором заходу виступив Полтавський центр розвитку місцевого самоврядування(створений за підтримки Програми «U–LEAD з Європою» та Мінрегіону). Так, експерт Центрального офісу реформ при Мінрегіоні України Юрій Ганущак розповів про нові етапи реформи місцевого самоврядування та територіальної реформи.
“Першочергово необхідно розмежувати: держава окремо, місцеве самоврядування окремо. На рівні громади – це виключно місцеве самоврядування, а на рівні області має бути і держава і місцеве самоврядування. На районному рівні не потрібне ніяке місцеве самоврядування. Тому я вважаю за потрібне і буду працювати з Верховною Радою, адже у 2020 році виборів до районних рад не повинно бути. Районні ради — це представницький орган”, – наголосив Юрій Ганущак.
Та додав, що на певному етапі добровільне об’єднання закінчиться. І амбіції десь подінуться, адже математику не обдуриш, а адмінтерустрій — це математика. Це жорсткі правила створення ефективного управління. Децентралізація — це реформа, яка не передбачає тільки один адмінтерустрій.
“Будь-який рівень адміністративно-територіального устрою має своє призначення. Ключове слово для громади — це спроможність і доступність, для області — регіональний розвиток, для субрегіонального рівня — ефективність державного управління”, – зазначив Юрій Ганущак.
Об’єднана територіальна громада повинна нараховувати мінімум 5 тисяч населення.
“Спроможні громади мусять до себе приєднати менш спроможні. Адже тут повинен діяти принцип солідарності. На кожну більш менш багату має бути купа бідних, які “вестиме” багата. Зараз це мало хто розуміє, але невдовзі зрозуміють, що для кожного потужного міста чи громади необхідна територія на якій буде водазабір, водовідведення, сміття, цвинтарі ті комунікації. Це п’ять причин через які варто приєднувати менш спроможні села чи громади”, – зазначив Юрій Ганущак.
Також обговорили перспективи Полтавщини після адміністративно-територіальної реформи, йдеться про укрупнення районів, адже замість нинішніх 25 заплановано створення 4-х з центрами в Полтаві, Кременчуці, Миргороді, Лубнах. Ще у жовтні минулого року він у Верховній Раді зареєстрований законопроект «Про створення, ліквідацію та зміну меж районів Полтавської області».
“92% українців звинувачують сільську раду у бездіяльності, 82% вимагають поставити контроль за діяльністю органів місцевого самоврядування. Тому на субрегіональному рівні буде саме контроль за органами місцевого самоврядування. Будуть чисті правильні префектури — органи влади загальної юрисдикції, які проводитимуть адміннагляд за діяльністю органів місцевого самоврядування (повинне бути покарання за бездіяльність. Адже бездіяльність — це не прийняття вчасно рішень. Рішення можна змінити чи доопрацювати, якщо воно є. А коли його не прийняли, то це найгірше), координація діяльності всіх мереж, тобто територіальних органів (узгодження їх спільних дій, повсякденний контроль за роботою територіального органу виконавчої влади), моніторинг ситуації”, – розповів Ганущак.
Загалом же префектури повинні бути у підпорядкуванні не Президента, а Уряду (підконтрольні перед Урядом і підзвітні Президенту). Вони повинні стати головними стовпами держави, на яких вона триматиметься не залежно від того, хто переможе на виборах. Саме тому кожні три роки відбуватиметься ротація (попрацював у цьому регіоні, а потім перевели в інший), яка унеможливить корупцію.
Зараз триває важливий етап децентралізації, який експерти називали “друга хвиля реформи — 600 днів”. Протягом цього періоду буде прийнято нове законодавство. Невдовзі приймуться зміни до Конституції в частині децентралізації місцевого самоврядування. Це стане гарантією незмінності курсу децентралізації.
“Сьогодні ми знаходимося в процесі реформи, яка вже має певні кількісні зміни, коли створено приблизно половину від запланованої кількості громад в Україні і в нашому регіоні. Ці громади показують позитивну динаміку зростання надходжень до бюджету, вони ефективно розпоряджаються ресурсами на власній території та розвивають людський потенціал”, – зазначив експерт Полтавського ЦРМС Олександр Ісип.
Так, наприклад, голова Сергіївської ОТГ Ігор Лідовий, розповів про досягнення громади.
“Протягом трьох років ми реалізували 55 інфраструктурних проектів. А найголовніше, що ми побачили проблему нашої громади — демографічна складова. Тому однією зі стратегій розвитку нашої громади є боротьба з демографічною проблемою. В нас вже працює програма Допомога при народженні (матеріальні доплати), Допомога молодим сім’ям у придбанні житла та чимало інших програм, які направлені на залучення молоді не покидати нашу громаду, а саморозвиватися та самовдосконалюватися саме тут. Є у громаді й фонд підтримки підприємцям, адже створення підприємств — це робочі місця”, – розповів Ігор Лідовий.
Доктор юридичних наук, доцент Анатолій Козаченко розповів про адміністративно-територіальний устрій Полтавської області в історичному аспекті, а радник з юридичних питань Полтавського ЦРМС Володимир Божко про вплив децентралізації на територіальний устрій та систему органів державної влади й місцевого самоврядування в області.
“Місцеве самоврядування в Україні — це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади вирішувати питання місцевого значення”, – зазначив Володимир Божко.
На завершення діалогової платформи керівники районів та громад, студенти старших курсів Полтавського юридичного інституту ім. Ярослава Мудрого отримали відповіді на свої запитання від науковців та експертів.
Також, під час заходу, спеціальними відзнаками Полтавського Центру розвитку місцевого самоврядування нагородили Пришибську, Недогарківську та Піщанську об’єднані територіальні громади.
Loading ...
Обговорення матерiалу