Після артилерійського обстрілу на Донбасі президент України Володимир Зеленський заявив про часткову втрату Кремлем контролю над найманцями. Не знаю, чи розуміє сам глава держави – чи ті люди, які пишуть тексти далекому від реального життя і політичних процесів колишньому коміку – що така теза тільки підтверджує російську вимогу про прямі переговори Києва із керівництвом «народних республік». Кремль і сам стверджує, що він нікого на Донбасі не контролює, що це повстанці-шахтарі створили нові органи влади і збройні сили і протистоять «київській хунті». І ось вже сам президент України підтверджує, що Росія не контролює ці збройні формування. Що, власне, і було потрібно довести.
Але якщо це зрозуміти складно, то, може, простіше відновити причинно-наслідкові зв’язки, які явно порушені і у самого Володимира Зеленського, і його інфантильного виборця. Протягом усієї передвиборної кампанії майбутній президент України під оплески стверджував, що війна триває тому, що на ній збагачується українська влада, і не забував вставляти слово «Свинарчук» в кожен свій ролик. І запевняв, що війна закінчиться, потрібно лишень перестати стріляти.
Так от, для початку потрібно просто спробувати встати з голови на ноги і зрозуміти, що війна триває не тому, що на ній збагачуються в Росії і в Україні. Усе навпаки: в Росії і в Україні збагачуються саме тому, що йде війна. Збагачення – наслідок війни, а не війна – наслідок збагачення.
Якщо Володимиру Зеленському вдасться це зрозуміти, тоді він зможе зробити наступний крок: спробувати зрозуміти Володимира Путіна. Зрозуміти, чим Володимир Путін від нього і від його виборця, від його друзів і наставників відрізняється і чого хоче.
Виборець Володимира Зеленського хоче одного – спокійно й у добробуті жити в Україні без зайвого клопоту. Сам Володимир Зеленський хоче саме такою Україною керувати і красуватися під софітами в ролі «слуги народу». Ігор Коломойський хоче просто багато грошей і ПриватБанк. Брати Шефіри хочуть продавати свої серіали в Росію – куди ж іще? Все це класичні бажання обивателів – незалежно від того, мають вони на рахунках мільярди, мільйони чи кілька тисяч гривень.
А Володимир Путін хоче зовсім іншого. У нього вирішені питання з мільярдами, мільйонами, софітами та іншою дурнею. Йому не потрібен банк, і серіалів він не знімає. Він хоче відновити Російську державу в її «природних кордонах» – тобто в межах СРСР або Російської імперії. Тобто з включенням в ці кордони України. І він над цим працює.
І нехай Володимир Зеленський навіть не намагається зрозуміти, навіщо Путіну це потрібно. Він ніколи цього не зрозуміє, ніякий Коломойський йому цього не пояснить, ніякі Шефіри навіть не здогадаються. Людям, що живуть поза світом сутінкових фантазій диктаторів, вхід туди заборонений. Я і сам абсолютно не готовий пояснити Зеленському справжні причини бажань Путіна. Я просто розумію, що ці бажання є. І що більшість співгромадян російського президента їх поділяє.
Тому з Путіним не можна домовитися про мир. І не можна домовитися про гроші. Плювати він хотів на мир, на гроші, на Зеленського, на Коломойського, на серіали Шефірів та інший дріб’язок. Він – цар-визволитель. Він хоче звільнити нас від нас.
Тому нам доведеться воювати, або ж здаватися і погоджуватися на інкорпорацію до складу Росії. Ніякого іншого виходу немає. І так, з обранням Зеленського конфлікт може тільки посилитися з однієї простої причини. Український президент може тільки говорити про примус Росії до миру на зустрічах зі своїми західними колегами. А російський президент може примушувати Україну до миру без розмов – обстрілами, диверсіями, навіть новою війною і новими територіальними захопленнями.
Для початку це потрібно просто зрозуміти. Зрозуміти Володимира Путіна і зрозуміти рівень своєї відповідальності. Адже з моменту інавгурації Володимира Зеленського відповідальність за кожне відібране життя, за кожну понівечену долю, за кожен зруйнований будинок лежить особисто на новому президенті України. І на кожному, хто за нього проголосував.
Віталій Портников, журналіст
Loading ...
Обговорення матерiалу