Друга світова війна – найбільший збройний конфлікт в історії людства. В ньому протистояли два військово-політичні блоки — держави Осі та Об’єднані Нації (Союзники).
Бойовими діями були охоплені Європа і Східна Азія, Африка і Близький Схід, Атлантика і Тихий океан. Україна була одним із театрів, де відбувалися найзапекліші бойові дії Другої світової. Війна прийшла на територію України у перший свій день – 1 вересня 1939 року. До останнього дня війни, 2 вересня 1945 року, українці воювали на різних фронтах глобального конфлікту, часто – один проти одного. З нагоди 75-р. перемоги над нацизмом Український інститут національної пам’яті (УІНП) запрошує у віртуальну мандрівку сайтом «Українська друга світова», аби довідатися більше про український вимір Другої світової.
Розділ «Бібліотека»
Розділ «Бібліотека» пропонує для скачування і читання дев’ять книг УІНП в електронному форматі.
- «Україна під нацистською окупацією: спалені села (1941-1945 рр.)
- «Україна в 2 світовій війні»
- «Битва за Дніпро»
- «Друга світова війна в історичній пам’яті України»
- «Щоб не забули. Пам’ять про тоталітаризм у Європі»
- «Українська друга світова»
Виставка
Розділ «Виставка» теж представляє український вимір Другої світової війни. Від 1 вересня 1939 р., коли українці у складі Війська Польського стали до бою з гітлерівськими агресорами, до останніх пострілів на Далекому Сході – у війні з Японією. У центрі уваги експозиції – передусім Україна й роль українців у світовій війні. І найголовніше: внесок українського народу в перемогу над нацизмом. На всіх фронтах: від Атлантики до Тихого океану.
Виставка «Українська Друга світова» створена спільними зусиллями Українського інституту національної пам’яті та Центру досліджень визвольного руху. Автори – історики Володимир В’ятрович, Сергій Громенко, Максим Майоров, Василь Павлов, Вікторія Яременко (Український інститут національної пам’яті), Ігор Бігун (Центр досліджень визвольного руху), Лариса Зарічняк.
Інфографіка
Розділ інфографіка є візуаліцією подій Другої світової. Цифри і факти.
Методичні рекомендації
Цей розділ співробітники УІНП створили для освітянського середовища-вчителів історії, старшокласників, студентів та органів влади.
Карти
Цей розділ є дуже ґрунтовним і включає низку підрозділів, у яких фахівці УІНП розмістили важливі карти, що присвячені таким періодам та подіям:
- Українські землі у міжвоєнний період;
- Чехословаччина за наслідками Мюнхенської угоди і 1-го Віденського арбітражу. Карпатська Україна у 1939 р..;
- Розмежування сфер інтересів Німеччини та СРСР у Східній Європі, згідно з Секретним додатковим протоколом до Пакту Молотова-Ріббентропа 23.08.1939.;
- Агресія Німеччини і СРСР проти Польщі у вересні — жовтні 1939 р.;
- Східна Європа у 1939-1941 рр.;
- Бойові дії на території України у червні 1941 — листопаді 1942 рр.;
- Україна в роки нацистської окупації;
- Дії радянських партизанів і підпільників на території України;
- Район дій Української повстанської армії;
- Найвідоміші населені пункти Європи, знищені нацистами;Бойові дії на території України у листопаді 1942 — серпні 1943 рр.;
- Бойові дії на території України у серпні 1943 — листопаді 1944 рр.;
- Українці на фронтах Другої світової війни;
- Закордонні рейди УПА в боротьбі проти комуністичного режиму;
- Повоєнна Європа (1945-1949 рр.);
- Українці у таборах ДіПі Західної Німеччини і Австрії (за Ігорем Стебельським);
- Рух переміщених осіб із Західної Німеччини й Австрії.
Ключові події Другої світової війни
У цьому розділі фахівці УІНП лаконічно розповідають про події кожного року війни. Від подій 1939 року,зокрема,укладення між СРСР та нацистською Німеччиною договору про ненапад, що ввійшов в історію як пакт Молотова-РіббентропаІ;таємні протоколи до нього розділяли Центрально-Східну Європу між Гітлером і Сталіним і фактично відкрили шлюзи для Другої світової війни ; від спільного параду радянських і німецьких військ Семена Кривошеїна та Гейнца Гудеріана у Бресті, Білорусь; від укладення Договору про дружбу і кордони між СРСР та ІІІ Райхом, перерозподіл сфер впливу на окупованих землях міжвоєнної Польщі; до 20 листопада 1945 року-початку засідань Міжнародного військового трибуналу над головними нацистськими військовими злочинцями в Нюрнберзі;згідно з його вироком від 1 жовтня 1946 р., 12 підсудних отримали смертні вироки, троє — довічне ув’язнення, четверо — ув’язнення строком на 10-20 років. Трьох обвинувачених виправдали. Нацистські документи про репресії проти українських націоналістів фігурували на суді як докази вини гітлерівців.
Постаті
Тут світлини і розповіді про українців — Героїв Другої світової війни.
Тексти
Цей розділ вміщує чимало цікавих архівних документів, статей і спогадів, які розвінчують комуністичні міфи про «вилікую отєчєствєнную».
Фотогалерея
Тут УІНП оприлюднює найрізноманітніші світлини часів Другої світової. Галерея поділена та такі рубрики:
- Подвійний удар. Німецька та радянська війна проти Польщі. 1939. Для України почалася 1 вересня 1939 р. із нападом нацистської Німеччини на Польщу. До 120 тисяч українців у Війську Польському стали тоді до боротьби з нацизмом. На фото :бомбардування Львова та інші західноукраїнських міст.
- Зимова війна. Українці за та проти Фінляндії. 1939-1940. Маленька Фінляндія ризикнула опиратися величезному радянському монстру. Замість легкої прогулянки Червона армія взимку 1939-1940-го пройшла крізь льодове пекло. З українців були укомплектовані кілька радянських дивізій, але українські добровольці також воювали і на боці фінів за їхню волю й незалежність.
- Перші Совіти. Радянізація Західної України. 1939-1940. Радянська влада в Західній Україні у 1939–1941 роках – це не тільки розподіл панських земель чи початок індустріалізації, це – масові фальсифікації на «виборах», репресії проти інтелігенції та депортації до Сибіру сотень тисяч осіб.
- Південний край. Приєднання Бессарабії до СРСР. 1940. Влітку 1940 року СРСР висунув Румунії ультиматум щодо «повернення» йому Бессарабії та Північної Буковини. З огляду на недавній приклад окупації Польщі й не маючи іноземної підтримки, уряд Румунії погодився. На новоприєднаних землях почалося встановлення радянських порядків.
- Барбароса. Німецький наступ 1941-го 22 червня 1941 року світ дізнався, що СРСР – це колос на глиняних ногах. Маючи приблизно рівну з ІІІ Райхом кількість війська та переважаючи його втроє-вчетверо в техніці, Радянський Союз за одне літо й одну осінь втратив всю регулярну армію у величезних котлах та безглуздих контрнаступах. Раптом виявилося, що радянські бійці не бажають воювати за радянську державу.
- Півострів і фортеція. Бої в Криму. 1941-1942 Кримські кампанії 1941–1942 років – це радянсько-німецька війна у мініатюрі. Маючи перевагу в силах, флот та Севастопольську фортецю, Червона армія зазнала нищівного розгрому на півострові. Евакуюватися дозволялося тільки вищим чинам та партійним архівам, рядові солдати були приречені на полон.
- Блау. Німецький наступ 1942-го СРСР виявився завеликим для однієї кампанії Вермахту. Навесні 1942-го радянські війська спробували розбити німців під Харковом та в Криму, натомість самі зазнали катастрофічних поразок. Південна ділянка фронту була відкрита, і німецькі війська та їх союзники дійшли до Волги та Кавказу.
- Лівобережжя. Радянський наступ. 1943 Два роки війни не минули для радянських військ дарма – вони набули необхідного досвіду, але здолати німецьких майстрів маневру ще не змогли. Звільнений навесні 1943-го Харків знову опинився «під німцем», і лише влітку з Лівобережжя вдалося почати вигнання нацистів. На форсування Дніпра масово кинули «чорносвитників» – щойно мобілізованого ненавченого і не озброєного місцевого населення. Взяття Києва 6 листопада 1943-го «під дату» – до чергової річниці більшовицького перевороту – обернулося сотнями тисяч додаткових жертв.
- Правобережжя. Радянський наступ. 1944 Після вигнання нацистів з Правобережжя та Криму почалися масові репресії радянських каральних органів проти національного підпілля та тотальної депортації кримських татар.
- Життя під німцем. Окупована Україна. 1941-1944 Для більшості українців головний досвід війни – не лише бойові дії, а саме життя на окупованій території. Народження та поховання, одруження та розлучення, торгівля, врожаї, голод і каральні акції окупантів – все це тісно переплелося в повсякденному українському житті в роки Другої світової.
- Українці в арміях західних союзників. 1939-1945 Понад 250 тис. українців вели боротьбу проти нацизму в арміях західних союзників. 120 тис. у польському війську, 80 тис. – в американському, 45 тис. – в британсько-канадських частинах та 6 тис. – в армії та підпіллі Франції.
- Голокост.1941-1945
- Остарбайтери. Українці на роботі в Німеччині. 1941-1945 Нацисти вкрай неохоче довіряли зброю не-німцям, тому в Райху відчувався постійний брак робочих рук. Для покриття дефіциту окупаційна влада вдалася до насильницького перевезення на роботи до Німеччини молодих чоловіків і жінок зі здобутих територій. За роки війни остарбайтерами стали до 3 млн осіб. Дві третини з них були українцями.
- Невільники. Полонені та в’язні концтаборів. 1941-1945 Людожерську сутність нацистського окупаційного режиму першими відчули на собі радянські військовополонені та в’язні концтаборів. Нацистська влада прирекла на повільну смерть від голоду й виснаження мільйони людей.
- Український визвольний рух. 1941-1950 Під час Другої світової українці воювали у складі десятків армій та загонів, але лише Українська повстанська армія була єдиною силою, що воювала за незалежну Україну. В умовах війни проти нацизму, комунізму та конфлікту із польським підпіллям, УПА не досягла поставленої мети, але надихнула мільйони співвітчизників до подальшої боротьби.
- Кінець війни. 1945 Українці, що одними з перших прийняли на себе тягар війни, поставили і останні крапки в ній. Майкл (Михайло) Стренк підняв американський прапор над Іводзімою, Олексій Берест – над Рейхстагом, а Кузьма Дерев’янко підписав Акт капітуляції Японії. За перемогу віддали життя майже 8 млн. військових і цивільних жителів України.
Підготовлено Північно-Східним міжрегіональним відділом УІНП за матеріалами сайту Українського інституту національної пам’яті «Українська друга світова»
Loading ...
Обговорення матерiалу