Моніторинг місцевих виборів: Україна (19-22 ВЕРЕСНЯ)

Результати ІІ хвилі опитування (з 19 по 22 вересня) Соціологічної групи Рейтинг показали, що респонденти надалі мають протилежні почуття, коли оцінюють ситуацію у своїх містах та в країні загалом.

Так, 58% опитаних зазначили, що вони відчувають надію, коли думають про місцеву ситуацію, 38% в той же час відчувають розчарування. Натомість, коли йдеться про ситуацію в державі, то все навпаки: 59% відчувають розчарування, і 37% – надію.
Попри це, 77% опитаних хочуть, щоб їхні діти, онуки жили в Україні. Лише 16% протилежної думки. Щодо проживання у своєму місті та селі, то 61% хотіли б щоб їхні нащадки продовжували жити у цій місцевості, третина – не хотіли б. Цікаво, що мешканці сіл відносно частіше виступають, за те, щоб наступне покоління залишалося в Україні, попри це вони відносно більше за те, щоб їхні діти та онуки змінили місце проживання. Натомість у обласних центрах спостерігається цілком протилежна ситуація.
Поступово зростають позитивні очікування від місцевих виборів. Третина опитаних (минулого разу – чверть) мають надію на позитивні зрушення у їхніх містах та селах після 25 жовтня. Половина вважають, що нічого не зміниться, лише 7% очікують погіршення.
55% респондентів зазначили, що обов’язково візьмуть участь у місцевих виборах. Вагаються (50/50) – 21% респондентів, можливо візьмуть участь – ще 8% респондентів. Про малоймовірність участі у виборах зазначили 15% респондентів. Відносно вищу готовність до участі у виборах проявляють найстарші категорії населення (близько 70%). Серед молоді (18-29 років) лише третина говорять, що прийдуть на дільниці. В усіх вікових групах, окрім найстаршої, спостерігається поступове зменшення інтересу до участі у голосуванні.
Можливе загострення ситуації з коронавірусом має негативний вплив на активність виборців. За таких умов лише 45% заявляють про свою готовність взяти участь у виборах. 23% вагаються (50/50), 10% заявляють про свою можливу участь, 21% – про малоймовірну. Моделювання такої ситуації дається взнаки на готовності взяти участь у виборах у всіх вікових категоріях.
За результатами агрегованого рейтингу партій на місцевих виборах умовний 5% бар’єр долають п’ять партій: «Слуга народу» 15,6% тих, хто визначився і має намір прийти на вибори, «Опозиційна платформа – За життя» – 11,5%, «Європейська солідарність» – 11,0%, «Батьківщина» – 8,0% та «За майбутнє» – 5,9%. Протягом останнього тижня перші чотири партії з п’ятірки (парламентські партії) сукупно втратили майже 1,5%.
Радикальну партію Олега Ляшка підтримують 4,4%. За партію УДАР Віталія Кличка готові віддати свої голоси 3,4%, ВО «Свобода» – 3,3%, партію Шарія – 3,0%, партію «Голос» – 2,7%, партії «Наш край» та «Перемога Пальчевського» – по 2,4%, партію «Пропозиція» – 2,1%, партію «Сила і честь» – 1,5%, партію «Самопоміч – 1,2%. Сумарний рейтинг інших партій, які беруть участь у місцевих виборах та були включені у список для дослідження, – 21,8%.
Порівнюючи рівень довіри, 35% зазначили, що більше довіряють місцевій владі, 17% – більше центральній. 17% довіряють представникам влади на обох рівнях. Чверть не довіряють жодній.
55% вважають місцеву владу ближчою до людей, аніж центральну, лише 9% вважають протилежне. Відносно більше тих, хто вважає місцеву владу ближчою до людей серед мешканців сіл.
Стосовно професійності, то 31% опитаних надають перевагу у цій оцінці місцевій владі, 22% – центральній. 18% вважають професійними обидві рівні влади, 19% – жодну з них. Професійною місцеву владу частіше вважають у обласних центрах.
Натомість стосовно чесності, то відносно більше опитаних (33%) не надають переваги жодному із рівнів влади. 27% вважають більш чеснішою місцеву владу, лише 13% – центральну, 15% – обидва рівні.
39% вважають, що у зв’язку із децентралізацією влади ситуація у їхній місцевості покращилася, 36% вважають, що вона не змінилася, лише 16% – побачили погіршення. Половина опитаних не бачить загрози розколу країни внаслідок процесу децентралізації влади, водночас, третина – протилежної думки. Останніх відносно більше серед старших респондентів та мешканців сіл.
Опитані вважають, що контроль за діяльністю новообраної місцевої влади повинен здійснюватися самими громадянами (50%). Іншим інституціям (громадські організації, центральна та місцева влада, правоохоронні органи) опитані довіряють у питанні контролю менше (від 5% до 14%).
Також значна частина опитаних не проти брати участь у політичному і громадському житті свого регіону (45%), але не в якості депутатів місцевих рад, а через вибори, делегуючи повноваження іншим.
Лише 13% опитаних хотіли б бути депутатами місцевої ради, 9% – депутатами парламенту, 7% – головою міста/села, 5% – президентом країни.
При цьому, громадяни хочуть обирати не тільки депутатів чи міських голів, а й голову області (за обрання 83%), місцевих суддів (71%) та прокурорів (68%). 57% підтримують ідею створення муніципальної поліції, підпорядкованій місцевій владі (30% – проти).