- Лохвиця News - https://lnews.com.ua -

За 27 років ми так і не навчилися робити вибір: не аналізуємо, не думаємо

Це пост не про Зеленського, а про критерії, за якими ми робимо вибір.

Зустрів знайомого, що став переконаним ЗеБотом, і наголошував, що його вибір раціональний і обміркований.

Кажу: Ок! Так, Зеленський лівак, що хоче всім пільг нароздавати, чи правий, вважаючи, що кожен має заробити собі сам, а держава лише створює можливості?

Додаю: Яка взагалі його програма? Що він хоче робити? АТО, ЄС, НАТО, економіка інше? Єдина програмна мета, яку я почув із його інтерв’ю у Гордона – це про мовний принцип: “какая разница на каком язикє…?!”

Співрозмовник розгубився! Він почав нести щось про “треба обирати тих, хто ще не був у владі” і таке інше.

Я знову додаю: “Так і багато сепарів ще не були у владі! Біля 40-ка мільйонів ще не були у владі. Чому саме ти за Зеленського? Запитую, як в людини, що стверджує, що вибір раціональний і обміркований. Що саме ти обмірковував, обираючи його?”.

Звичайно, розмова не склалась. Ніякого обміркованого висновку у нього не було, а виключні емоції, і необгрунтовані. Скажу більше, програма Зеленського існує, і я її читав, і склав свій висновок, не скажу який. Але співрозмовник навіть не знає про її існування, але певен, що вибір правильний.

Ця розмова, мені нагадую діалог 1998 року, коли однокурсник жалівся, що голосував за СДПУ(О), бо хотів соціал-демократів, а вони в раді тупо тягнуть за кацапів і нічого соціал-демократичного не пропонують. Я тоді здивовано зауважив: “Слухай, наскільки сліпо потрібно було робити вибір, щоб не помітити неймовірно очевидного. Медведчук – соціал-демократ??? Ти смієшся?! Ні, тебе не розвели, як лоха. Лох – це той, кого обманюють. А тобі чесно показали, як лайно кладуть в обгортку, і ти все одного його з’їв”.

Я не знаю, який Президент може вийти із Зеленського, це тут не має значення. Я знаю, що за 27 років ми так і не навчилися робити вибір. Не аналізуємо, не думаємо. А навіщо, коли завжди можна сказати: “Ми – нормальний народ, то влада у нас погана”. І з цією відмазкою невдах, знову бігти позичати 300 грн. по роздовбаних дорогах.

Ми постійно робимо вибір “наугад”: “а може цей …”, а “а може” олігарха, бо в нього вже є гроші і більше не буде красти; “а може…” шоумена, який ще не був у політиці; “а може…” – у нас завжди діє принцип рулетки – ткнути пальцем у небо, щоб потім не розуміти, чого ж не виграли.

Колись я взяв собі за правило, що несу відповідальність за все, що відбувається в державі. Розбита дорога – моя відповідальність! Не того обрав, не дотиснув, недостатньо контролював. Військовий стан пройшов непомітно? Моя відповідальність! Значить, недостатньо було лише прийти у військкомат і перевірити дані. Треба було тиснути на владу ефективніше.

Коли визнаєш свою відповідальність за події в державі, починаєш інакше ставитись до вибору. ДІйсно аналізувати. Думати. Що і вам раджу.

Джерело [1]